Рефлексія у навчанні. Дієві методики та потреби

Рефлексія – невід’ємна частина сучасного навчального процесу, яка рухає студентів через переживання, роздуми, концептуалізацію та експерименти. Іншими словами, рефлексія це така частина навчання, яка допомагає осмислити як матеріал, так і сам процес. Рефлексія сьогодні часто відбувається в учнів  органічно, але хаотично без професійної координації з боку вчителя. Рефлексія часто заохочується лише після оцінювання чи відгуку, а не є звичайною частиною всіх уроків.

У звіті Promethean про стан навчання у 2023-2024 роках зазначається, що цей інструмент став особливо цінним для студентів на особистому та академічному рівнях.

Що таке рефлексивне навчання? 

Час для рефлексії не обов’язково має припадати наприкінці уроку як завершальний пленарний урок. Свідомий аналіз слідує за кожною діяльністю, досвідом або експериментом, щоб студенти могли усвідомити, чого вони досягли та як вони досягли цього результату.

Рефлексія може бути узгоджена з конкретними цілями навчання, а також з індивідуальними цілями чи особистими результатами, такими як те, як учні співпрацювали з іншими, успіхи та слабкості. Це має на меті мотивувати студентів аналітично та критично мислити про свою продуктивність, а також спостерігати, як взаємодіють поняття, процеси та навички.

Які переваги рефлексії в освіті? 

Час на роздуми може покращити запам’ятовування, допомагаючи учням опрацьовувати та засвоювати вміст, переконавшись, що вони повністю розуміють концепцію. Якщо це робити повільно, цей досвід буде менш важким для учнів зі змішаними здібностями та доступнішим для учнів із особливими освітніми потребами (ООП). Роздуми можуть полегшити особливо стресові періоди, такі як сезон іспитів.

Рефлексія в освіті заохочує мислення до зростання, даючи час для визнання прогресу, сильні сторони для святкування та слабкі сторони для вдосконалення. Учні можуть усвідомити кроки, які вони зробили для досягнення результату, більше думаючи про процес і навички, які вони вивчають, а не пасивно їх повторювати. Це також дає змогу учням визначити навички, які можна перенести на інші предмети чи завдання.

Рефлексія підтримує соціально-емоційні потреби студентів, такі як емпатія, емоційний інтелект та інші навички міжособистісного спілкування, одночасно з їхнім академічним розвитком. І згідно зі Звітом від Promethean про стан технологій в освіті за 2023-2024 роки, більшість викладачів погоджуються, що технології допомагають підтримувати соціально-емоційні потреби учнів.
Резюмуючи переваги рефлексії у навчанні можна відзначити наступне:

1. Рефлексія на уроці сприяє розвитку критичного мислення. Коли діти аналізують свій досвід та дії, вони вчаться оцінювати різні точки зору і робити обґрунтовані висновки.
2. Рефлексія допомагає розвивати метакогнітивні навички. Це вміння усвідомлювати і контролювати власні процеси мислення, що є ключовим для ефективного навчання.
3. Рефлексія сприяє покращенню саморегуляції. Діти вчаться ставити цілі, планувати свої дії, моніторити прогрес та вносити корективи.
4. Рефлексія під час навчання підвищує емоційну грамотність та розвиває емоційний інтелект. Діти вчаться усвідомлювати свої емоції, розуміти причини їх виникнення та керувати ними.
5. Рефлексія стимулює розвиток комунікативних навичок. Обговорення власного досвіду з однолітками або вчителем сприяє розвитку вміння висловлювати свої думки та слухати інших.

Як школи цього року підтримують соціально-емоційні потреби учнів?  

У всесвітньому опитуванні Promethean 2023-2024 років взяли участь понад 1700 вчителів, а також, адміністратори навчальних закладів, ІТ-спеціалісти навчальних закладів та батьки, щоб ми могли зрозуміти, що впливає на навчання в класі та поза ним.

Цьогорічний звіт про стан технологій в освіті малює глибоку картину сучасного освітнього ландшафту та роль, яку інтерактивні панелі та інші цифрові навчальні технології відіграють у соціально-емоційному навчанні (дивіться більше у статті «5 причин впровадження в освіту соціально-емоційного навчання») та залученні учнів. Саме завдяки таким технологіям з’являються можливості використовувати інструменти соціально-емоційного навчання, зокрема рефлексію, простіше та без зайвого навантаження на час заняття.

Методики та інструменти рефлексії на уроці

Рефлексія може бути інтегрована в навчальний процес через різні методи, такі як письмові щоденники, групові дискусії, індивідуальні бесіди або творчі завдання. Це дозволяє дітям не лише засвоювати нові знання, а й розвивати важливі життєві навички, які допоможуть їм у майбутньому.

Ось кілька конкретних інструментів та методик проведення рефлексії під час уроку:

1. Щоденники рефлексії: діти ведуть особисті щоденники, де записують свої думки, почуття та враження щодо пройденого матеріалу або виконаних завдань. Це допомагає їм усвідомлювати свій навчальний процес і вчитися на власному досвіді.
2. “Коло обговорення”: після завершення уроку учні сідають у коло і діляться своїми враженнями, що вони дізналися, що було складним, що сподобалося. Це стимулює групову рефлексію і сприяє розвитку комунікативних навичок.
3. Метод “Плюс-Мінус-Цікаво” (ПМЦ): учні аналізують пройдену тему або завдання за трьома категоріями: що було позитивним (плюс), що викликало труднощі або не сподобалося (мінус), і що було цікавим або новим (цікаво). Це допомагає структурувати рефлексію і робить її більш цілеспрямованою.
4. Методика шести капелюхів Боно: вона дозволяє розділити обговорення питання на 6 точок зору чи напрямків, а після отримати комплексну думку та відповідь на питання.

Ці методики сприяють глибшому розумінню та усвідомленню навчального процесу, допомагаючи дітям розвивати важливі навички.

Приклади застосування методики рефлексії шести капелюхів Едварда де Боно

Методика шести капелюхів Едварда де Боно є потужним інструментом для проведення рефлексії на уроці. Ось конкретний приклад, як її можна застосувати на уроці:

Тема уроку: Екологія та збереження довкілля

Після завершення уроку вчитель проводить рефлексію з учнями, використовуючи шість умовних капелюхів, які вдягають учні для відповідного напрямку обговорення питання.

1. Білий капелюх (факти):

– Учитель запитує учнів про конкретні факти та інформацію, яку вони дізналися на уроці. Наприклад: “Які основні джерела забруднення повітря ми розглядали?”

2. Червоний капелюх (емоції):

– Учитель просить учнів поділитися своїми емоціями щодо теми. Наприклад: “Як ви почувалися, коли дізналися про масштаби забруднення океанів?”

3. Чорний капелюх (негативні аспекти):

– Учитель просить учнів висловити свої побоювання або негативні аспекти теми. Наприклад: “Що вас найбільше тривожить у питанні глобального потепління?”

4. Жовтий капелюх (позитивні аспекти):

– Учитель пропонує учням обговорити позитивні моменти або можливості. Наприклад: “Які позитивні зміни можуть відбутися, якщо ми всі почнемо сортувати сміття?”

5. Зелений капелюх (креативність):

– Учитель стимулює учнів до креативних рішень та ідей. Наприклад: “Які інноваційні рішення ми можемо запропонувати для зменшення використання пластику?”

6. Синій капелюх (управління процесом):

– Учитель підсумовує обговорення, підводить висновки та планує подальші дії. Наприклад: “Які кроки ми можемо зробити вже сьогодні, щоб зменшити наш вплив на довкілля?”

Застосування методики шести капелюхів допомагає учням розглянути тему з різних точок зору, сприяє глибшому розумінню та розвиває критичне мислення.

Ось ще один приклад застосування методики шести капелюхів для обговорення питання введення шкільної форми, де діти розподіляються на шість груп і кожна група відповідає за свій капелюх і представляє конкретний напрямок.

Тема: Введення шкільної форми

Підготовка: Розподіліть клас на шість груп, кожній групі дайте певний “капелюх” і поясніть їх роль.

1. Білий капелюх (факти):

– Завдання: зібрати і представити факти про шкільну форму.

– Приклад: “Які школи вже мають шкільну форму? Яка середня вартість шкільної форми? Чи є дослідження про вплив форми на навчання?”

2. Червоний капелюх (емоції):

– Завдання: висловити емоції та відчуття щодо шкільної форми.

– Приклад: “Як ми почуваємося щодо обов’язкового носіння шкільної форми? Чи відчуваємо ми гордість, незручність або інші емоції?”

3. Чорний капелюх (негативні аспекти):

– Завдання: визначити можливі негативні сторони введення шкільної форми.

– Приклад: “Які проблеми можуть виникнути з введенням форми? Чи це обмежує індивідуальність? Чи може бути форма дорогим задоволенням для деяких родин?”

4. Жовтий капелюх (позитивні аспекти):

– Завдання: визначити позитивні сторони введення шкільної форми.

– Приклад: “Які переваги шкільної форми? Чи сприяє вона почуттю спільноти? Чи допомагає вона зменшити соціальну нерівність?”

5. Зелений капелюх (креативність):

– Завдання: запропонувати креативні ідеї щодо шкільної форми.

– Приклад: “Як можна зробити форму більш цікавою та привабливою? Чи можна створити різні варіанти форми для різних сезонів? Чи можемо ми організувати конкурс на дизайн форми?”

6. Синій капелюх (управління процесом):

– Завдання: керувати обговоренням, підсумовувати і представляти загальні висновки.

– Приклад: “Які основні точки зору ми почули сьогодні? Які висновки можемо зробити? Які кроки пропонуємо далі?”

Проведення заняття:

1. Вступна частина:

– Вчитель пояснює мету заняття і розподіляє ролі кожній групі.

2. Робота в групах:

– Кожна група працює над своїм завданням, обговорює і готує презентацію.

3. Презентація:

– Кожна група представляє свої висновки і пропозиції перед класом.

4. Загальна дискусія:

– Після презентацій вчитель організовує загальну дискусію, де учні можуть ставити питання одна одній групі і обговорювати почуте.

5. Підсумок:

–  Група, що відповідає за «керування процесом» озвучує висновки обговорення, акцентує увагу на ключових моментах і формулює загальне рішення.

Такий підхід дозволяє учням не лише вивчити тему з різних аспектів, але й розвивати навички роботи в команді, критичне мислення та творчий підхід до вирішення проблем.

Рефлексія в умовах дистанційного навчання

Рефлексія під час онлайн-навчання, особливо у дистанційному форматі, має надзвичайно важливе значення. Ось кілька причин, чому вона є такою важливою і які переваги вона надає:

1. Покращення самостійності та відповідальності:

– Онлайн-навчання вимагає більшої самостійності від учнів. Рефлексія допомагає учням усвідомити власні навчальні процеси, зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, що сприяє розвитку відповідальності за своє навчання.

2. Глибше засвоєння матеріалу:

– Відсутність безпосереднього контакту з викладачем може ускладнити процес засвоєння нової інформації. Рефлексія допомагає учням обдумати і глибше зрозуміти вивчений матеріал, оскільки вони знову і знову повертаються до нього у своїх думках.

3. Розвиток навичок саморегуляції:

– У дистанційному навчанні важливо вміти планувати і контролювати свій час. Рефлексія сприяє розвитку цих навичок, оскільки учні аналізують, як вони організовували своє навчання і що можна покращити.

4. Зменшення почуття ізоляції:

– Дистанційне навчання може призводити до почуття ізоляції. Рефлексія, особливо у формі групових обговорень або письмових завдань, може допомогти учням відчути зв’язок з іншими і зрозуміти, що вони не самотні у своїх труднощах.

5. Підтримка мотивації учнів:

– Постійна рефлексія допомагає учням усвідомити свої досягнення, що підвищує їх мотивацію. Вони бачать прогрес, навіть якщо він здається незначним.

6. Розвиток критичного мислення:

– Рефлексія стимулює учнів критично оцінювати свою роботу, що є важливим аспектом критичного мислення. Вони вчаться аналізувати, робити висновки і пропонувати покращення.

7. Відсутність безпосереднього зворотного зв’язку:

– В умовах відсутності миттєвого зворотного зв’язку від вчителя, учні потребують інструментів для самооцінки і самоконтролю. Рефлексія стає таким інструментом, допомагаючи їм оцінити свої успіхи та проблеми самостійно.

8. Адаптація до нових умов:

– Дистанційне навчання вимагає від учнів адаптації до нових умов. Рефлексія допомагає їм розуміти свої відчуття, потреби та труднощі, що сприяє кращій адаптації.

9. Підтримка психологічного благополуччя:

– Постійне осмислення власного навчання і самопочуття допомагає учням краще управляти стресом і зберігати позитивний настрій.

Впровадження рефлексії в онлайн-навчання може включає вже знайомі нам методи, але з використанням цифрових засобів: написання віртуальних щоденників, участь у форумах, проведення регулярних обговорень у віртуальних класах, а також індивідуальні бесіди з вчителем онлайн. Це допоможе учням зберігати мотивацію і досягати успіху в навчанні навіть у віддаленому форматі. Інтерактивні панелі Promethean це доступний інструмент для вчителя, який допомагає запустити важливі процеси та методики навчального процесу в аудиторії та з учнями, що навчаються дистанційно безшовно поєднуючи перших та других в єдиному потоці розвитку. Дізнатися більше про можливості навчального обладнання Promethean можна у методистів команди Promethean Україна.